- розмінувати
- див. розміновувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розмінувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розмінований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розмінувати. || розміно/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розмінування — я, с. Дія за знач. розмінувати … Український тлумачний словник
комбінувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Сполучати, поєднувати або розташовувати що небудь (перев. однорідне) у певному порядку. 2) Об єднувати спільним технологічним процесом чи адміністративно. 3) розм. Робити комбінації (у 2, 3 знач.) … Український тлумачний словник
поцінувати — у/ю, у/єш і поціни/ти, ціню/, ці/ниш, док., поціно/вувати, ую, уєш, недок., перех. і без додатка, розм. 1) Оцінити щось, роблячи опис майна. 2) тільки поцінува/ти, рідко. Дати оцінку кому , чому небудь … Український тлумачний словник
поцінувати — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
ставити — влю, виш; мн. ста/влять; недок., перех. 1) Примушувати кого небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || Примушувати або просити когось стати де небудь. || у сполуч. з деякими присл. Примушувати кого… … Український тлумачний словник
любити — люблю/, лю/биш; мн. лю/блять; недок., перех. 1) Відчувати глибоку відданість, прив язаність до кого , чого небудь. || Відчувати сердечну прихильність до родинно близьких осіб (дітей, матері тощо). 2) Почувати, виявляти глибоку сердечну… … Український тлумачний словник
поцінований — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до поцінувати. || у знач. прикм. Поціноване майно … Український тлумачний словник
поцінування — я, с., розм. Дія за знач. поцінувати … Український тлумачний словник